ззовні

ЗЗО́ВНІ, ІЗЗО́ВНІ , присл. З зовнішнього боку. Раптом двері з тріском розчиняються від удару ззовні (Довж., І, 1958, 104); Дно знаходиться під надійною охороною води, не піддається ніяким впливам іззовні (Наука.., 4, 1963, 40); // З боку кого-, чого-небудь стороннього. Ганна зуміла захистити своє кубельце від несподіванок ззовні (Шовк., Інженери, 1956, 10); Тільки комунізм звільняє талант від багатьох антиестетичних людських звичок, прагнень і почуттів, від класового насильства іззовні (Рад. літ-во, 8, 1965, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн