яшма

Я́ШМА , и, ж. , мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів. [Xуса:] Не забувай, що треба подавати [на стіл] фіали грецькі та етруські вази, а з наських подаси лиш того кубка, що з яшми він оправний в чорнім сріблі (Л. Укр., III, 1952, 147); Рахів, Ужгород, Волинь, вершини Святої гори і гори Івана Розбійника Карадагу — там залягають потужні жили різнобарвних українських яшм (Знання.., 2, 1967, 7). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 661.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн