вештатися

ВЕ́ШТАТИСЯ , аюся, аєшся, недок., розм. Ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Шевч., І, 1951, 25); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Головко, II, 1957, 118); Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 81). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 345.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн