уоружений

УОРУ́ЖЕНИЙ , а, е, діал. Озброєний. Вулицею надійшли, одна за другою, при звуках труб та дерев’яних трембіт аж три громади уоруженої молодіжі (Фр., VI, 1951, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 452.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн