тпрусь

ТПРУСЬ , виг. Окрик, яким відганяють кота; дзусь. Дід його [кота] потихеньку за вуха: — Га-а, погань котяча… Тпрусь, грішне створіння… (Мик., II, 1957, 27). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 218.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн