тхорик

ТХО́РИК , а, ч . 1. Зменш. до тхір . 2. пестл. Те саме, що тхір . Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника — пір’їни не займав (Бор., Тв., 1957, 163). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 332.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн