ссання

ССА́ННЯ , я, с. Дія за знач. сса́ти . Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (Конярство, 1957, 98); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 622.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн