с-с-с

С-С-С , виг . 1. Те саме, що тс . 2. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання. — Кинувся бігти, а нога як дерев’яна. С-с-с, — знову засичав Марко і зіщулився від болю (Тют., Вир, 1964, 497). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 623.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн