шляхтяночка

ШЛЯХТЯ́НОЧКА , и, ж. Зменш.-пестл. до шляхтя́нка . Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами. Найдеш собі шляхтяночку. Забудеш Оксану! (Шевч., І, 1963, 90); Отаман уподобав рано овдовілу шляхтяночку, Я сю Закревську з Прицького (З&мляк, Лебедина зграя, 1971, 66). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 496.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн