шкурочка

ШКУРО́ЧКА , и, ж. Зменш.-пестл. до шку́рка . — В горобців же пір’я гріє, а в телятка що? Шкурочка на ньому тоненька, шерсть благенька,— погибель та й годі при морозах (Тют., Вир, 1964, 112); Сьорбаючи по ложечці, вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало таким привітним молодим рум’янцем (Мирний, III, 1954, 279). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 486.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн