рочок

РОЧО́К , чка́, ч. Пестл. до рік 2. Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі,— дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Гр., І, 1963, 275); Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовчок, І, 1955, 263); Прийде Андрійко з поля, прижене худобу (йому рочків із вісім минуло),— діти хваляться, показують пиріжки (Коцюб., І, 1955, 441). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 889.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн