отяжіти

ОТЯЖІ́ТИ , і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти . Засмутились голуб’ята.. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, — і пригорнулись одно до одного (Вовчок, І, 1955, 26); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (Фр., VIII, 1952, 365). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 815.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн