ощасливлюватися

ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ , ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ , влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док. 1. Ставати щасливим. Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (Скл., Святослав, 1959, 49). 2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати . Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 840.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн