оцупочок

ОЦУ́ПОЧОК , чка, ч. Зменш. до оцу́пок . Ціпок на три шматки розлетівся. В руці лишився тільки коротесенький оцупочок (Ле, Мої листи, 1945, 130). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 829.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн