юха

ЮХА́ , и, ж., діал. Юшка (у 1 знач.). Клавки немає: гайнула в луг по воду для юхи, над якою ворожать Килина й троє дівчат (Мокр., Слід.., 1969, 115); Скінчиться кльов [клювання], І весь улов Спливе в юсі пахучій (Бичко, Сійся.., 1959, 133). ◊ Набра́тися юхи́ чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, № 6097). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 617.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн