юбочка

Ю́БОЧКА , и, ж., діал. Зменш.-пестл. до ю́бка 1. Коло неї [дівчини] і хлопчик щиро вмитий, розчесаний, аж лощиться, і в чоботях, учепився за її юбочку, як рак клешнею (Вовчок, VI, 1956, 230). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 611.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн