іхтіозавр

ІХТІОЗА́ВР , а, ч. Вид вимерлого морського плазуна величезних розмірів. — Коли б пак нам хоч на одну хвилину почутить [відчути] ту любов, котру почували велетні та ящури й іхтіозаври! (Н.-Лев., IV, 1956, 260); Напідпитку Іде козак в кобеняку.. Один говорить: «Це — зулус!».. А третій каже: «Білий мавр!» Рішили всі: — іхтіозавр (Олесь, Вибр., 1958, 288); Мезозойську еру називають царством плазунів.. Серед них були рослиноїдні велетні, такі, як бронтозавр, хижаки — тиранозавр, іхтіозавр тощо (Наука.., 2, 1964, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 58.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн