гвоздівка

ГВОЗДІ́ВКА , и, ж Вид легкої борони. Після дощів, коли ще немає сходів, розпушуємо її [кірку] райборінками або гвоздівками (Колг. Укр., 3, 1958, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 45.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн