еоцен

ЕОЦЕ́Н , у, ч., геол. Середня епоха палеогенового періоду та відклади, що в цей час утворилися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 482.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн