чревовіщателька

ЧРЕВОВІЩА́ТЕЛЬКА , и, ж., книжн., рідко. Жін. до чревовіща́тель . Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 370.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн