бештанина

БЕШТАНИ́НА , и, діал. Лайка, дорікання. — За се я.. зроблю [Будзиновському] таку бештанину на з’їзді, що в чотирьох водах не обмився [обмиється] (Стеф., III, 1954, 43). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 164.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн