бешкетниця

БЕШКЕ́ТНИЦЯ , і, ж. Жін. до бешке́тник . Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 164.

Поділитись у соціальних мережах
Академічний тлумачний словник онлайн